marat

Жив у лісі зайчик Сірко. Був він маленький, сіренький і дуже боязкий. Стукне гілочка — Сірко тремтить. Пролетить пташка — Сірко ховається під кущ. Одного разу прибіг до нього їжачок Колючко. — Сірку, ходімо грати на галявину! — Ні-ні, — прошепотів зайчик. — Там далеко. Там страшно. Колючко засміявся і побіг сам. А Сірко залишився … Читати далі

Жила в лісі лисичка Руда. Вона любила хитрувати — то у їжачка яблуко візьме, то білці скаже, що дощ іде, щоб сховати горіхи. Одного ранку Руда знайшла біля дубка маленький мішечок. У ньому лежали горішки — цілих десять штук! — Ого! — зраділа лисичка. — Тепер я буду горішки їсти! Вона вже хотіла побігти додому, … Читати далі

У високій смереці жила білочка на ім’я Руденька. Вона мала пухнастий хвіст і маленькі вусики, що завжди тремтіли від цікавості. Осінню Руденька носила горішки. Вона ховала їх тут і там: під коренями, у дуплі старого дуба, між каміння біля струмка. Всюди-всюди! — Ось тут сховаю, — казала білочка. — А тут ще п’ять горішків покладу! … Читати далі

Біля старого дуба, в нірці під корінням, жило маленьке вовченя на ім’я Сірко. Воно мало сіре хутро, гострі вушка і великі карі очі. Коли Сірко виходило з нірки, всі звірі тікали. Білки стрибали на найвищі гілки. Зайці ховалися в кущах. Навіть пташки замовкали. — Чому від мене всі біжать? — сумно запитувало Сірко в бабусю … Читати далі

Жила-була маленька жабка. Звали її Квася. Квася була зелена-зелена, як листочок. Вона любила стрибати по траві — стриб-стриб! Але Квася дуже боялася води. — Ква-ква! — плакала вона, коли бачила калюжу. Одного ранку мама-жаба сказала: — Квасю, ходімо до ставка! Квася сховалася під листочком. — Ні-ні, я боюся! Мама посміхнулася. — Не біжи далеко, доню. … Читати далі

У теплому саду біля ставка жила маленька черепашка на ім’я Тіна. Вона любила ходити стежками між квітами й дивитися на метеликів. Одного ранку білочка Руда стрибнула на гілку й закричала: — Сьогодні велика гонка! Хто першим дійде до старого дуба, отримає медаль! Тіна зітхнула. Вона думала, що занадто повільна для гонок. Але їй дуже хотілося … Читати далі

На високій яблуні жила маленька пташка. Звали її Піпа. У Піпи були жовті крильця та гострий дзьобик. Вона любила сидіти в гніздечку й дивитись на небо. — Піп-піп! — співала Піпа. Одного ранку мама-пташка сказала: — Піпо, час вчитися літати! Піпа визирнула з гнізда. Внизу було так далеко! Земля здавалася маленькою. — Боюся, — прошепотіла … Читати далі

Жило-було маленьке цуценя на ім’я Рижик. Він був рудий і пухнастий, з маленькими лапками. Одного ранку Рижик побачив великих собак. Вони тягли санчата з дровами. Гав-гав! Які сильні! — Я теж хочу бути сильним! — сказав Рижик. Він підбіг до великого колоди. Потяг лапками — ні, не піднімає. Потяг ще раз — ні, колода велика. … Читати далі

У старому садку, за високим парканом, жило маленьке мишеня на ім’я Піпко. Воно мало сірі вушка, рожевий носик і дуже боялося смугастого кота Мурчика. Мурчик полював на всіх мишей у садку. Він був великий, вусатий і грізно муркотів. Усі миші втікали від нього якнайшвидше. Одного ранку Піпко збирало насіння біля старої яблуні. Раптом почулося шарудіння. … Читати далі

Оленятко Зорянка паслася на галявині серед суниць. Вона так зосередилася на солодких ягодах, що не помітила, як мама пішла далі між дерев. Коли Зорянка підняла голову, навколо стояла тиша. Мами не було видно. Серце у грудях калатало. Хотілося гукнути, побігти в будь-який бік. Але Зорянка пригадала мамині слова: «Коли загубишся — зупинись і подумай». Вона … Читати далі