У старому садку, за високим парканом, жило маленьке мишеня на ім’я Піпко. Воно мало сірі вушка, рожевий носик і дуже боялося смугастого кота Мурчика.
Мурчик полював на всіх мишей у садку. Він був великий, вусатий і грізно муркотів. Усі миші втікали від нього якнайшвидше.
Одного ранку Піпко збирало насіння біля старої яблуні. Раптом почулося шарудіння. Мурчик!
Кіт підкрадався тихо, очі його блищали. Піпко могло сховатися в норку — вона була зовсім близько. Але мишеня помітило щось дивне.
У Мурчика на лапі застрягла гостра колючка. Кіт кульгав і тихенько скавулів від болю.
— Тобі боляче? — пропищало Піпко.
Мурчик зупинився. Ніхто ніколи не питав у нього такого. Він здивовано глянув на мишеня.
— Боляче, — буркнув кіт. — Але це не твоя справа. Я все одно тебе зловлю!
— Зачекай, — сказало Піпко. — Дозволь мені подивитися.
Воно підбігло до котячої лапи. Серце калатало від страху, але Піпко бачило, як Мурчик страждає. Маленькими лапками мишеня обережно витягло колючку.
— Ой! — здригнувся Мурчик. А потім замовк.
Він дивився на Піпко великими жовтими очима. Мишеня принесло м’який листочок подорожника і приклало до ранки.
— Чому ти мені допомогло? — тихо запитав кіт. — Я ж тебе ловив.
— Бо тобі було боляче, — просто відповіло Піпко. — Я не можу дивитися, як хтось страждає.
Мурчик сів і почав вилизувати лапу. Потім глянув на мишеня.
— Біжи до своєї норки, — пробурчав він. — І більше не попадайся мені на очі.
Піпко кивнуло і побігло додому.
Наступного дня мишеня знову збирало насіння. Мурчик лежав під кущем і спостерігав. Коли інший кіт, рудий Барсик, кинувся на Піпко, Мурчик гучно гавкнув:
— Цю мишу не чіпати! Вона моя!
Барсик здивовано втік. А Мурчик знову заплющив очі, ніби нічого не сталося.
Відтоді Піпко спокійно збирало насіння в садку. Мурчик завжди лежав десь неподалік і стежив, щоб нікому і в голову не спало кривдити маленьке сіре мишеня з добрим серцем.
А ввечері, коли сонце сідало за дерева, Мурчик тихенько муркотів, дивлячись, як Піпко несе додому зернятка. Котяча лапа вже не боліла, а на серці чомусь стало тепло.